- безличник
- —————————————————————————————безли́чникіменник чоловічого роду, істотадіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безсоромник — (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойности тощо), соромітник, безличник, безпутник; нахаба, негідник, цинік (той, хто зневажає усталені норми моралі) … Словник синонімів української мови